Герої визволення на Бережанщині

23 січня 1947 року в Жуківському лісі на Бережанщині трагічно загинули четверо незламних українських борців. У нерівному бою з московськими окупантами полягли: Микола Арсенич (також відомий як Михайло, Арсен, Березовський, Григір, Дем’ян, Максим, Микола) — засновник військової контррозвідки ОУН та єдиний генерал безпеки УПА; його дружина; охоронець та зв’язкова Центрального Проводу ОУН і Романа Шухевича — Марія Римик (Наталка, Маруся, Марія).

Про Марію Римик відомо небагато через високий рівень конспірації: вона належала до вузького кола довірених осіб Проводу, підтримувала зв’язок із Головою Служби безпеки ОУН Миколою Арсеничем та крайовим референтом СБ ОУН Григорієм Пришляком (Мікушка, Маріян). У виданні «Чортківська округа. Історико-мемуарний збірник. Чортків, Копичинці, Борщів, Заліщики», яке підготували ветерани підпілля в еміграції, Марія Римик офіційно згадується серед колишніх учнів Чортківської гімназії, «які загинули як воїни УПА в нерівних боях проти московського окупанта».

Микола Арсенич славився як один із найвміліших конспіраторів ОУН. Під його керівництвом почала створюватися та розвиватися ефективна мережа територіальних органів СБ ОУН. Було розроблено й удосконалено форми та методи розвідки і контррозвідки. Завдяки його зусиллям СБ ОУН стала ключовим інструментом виживання українського визвольного руху і залишалася боєздатною навіть під час масштабних наступальних операцій ворога. Мережа СБ ОУН мала чітку організаційну структуру і діяла практично незалежно від інших підпільних ланок, забезпечуючи контррозвідувальний захист конспіративних ліній зв’язку.

У 1946 році за рішенням Української головної визвольної ради (УГВР) Миколу Арсенича було нагороджено Золотим Хрестом Заслуги УПА.